Учні спробували себе в ролі вчителів, відчувши, наскільки важлива, відповідальна й водночас цікава професія педагога.
Було весело, незвично та пізнавально! А головне – багато щирих усмішок і ще більше вдячності нашим учителям!
Дякуємо учням за активність, а вчителям — за щоденну працю!
https://www.facebook.com/share/v/14uZVtHhkBH
Є імена, які не можна забути. Є люди, чий подвиг назавжди залишається в історії рідного села та в серцях кожного з нас.
Сьогодні, у День захисників та захисниць України, в нашому селі відбулося відкриття стели Героям-односельчанам — нашим землякам, які віддали своє життя за Україну, за її свободу та наше майбутнє.
Це місце пам’яті й вдячності. Тут зупинятимуться люди, щоб схилити голови, покласти квіти, помолитися і тихо сказати: «Дякуємо… Пам’ятаємо…»
Світла пам’ять нашим Героям.
Вічна шана тим, хто віддав життя за Україну.
Герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті.
Тиждень національної ідентичності — час, коли ми ще раз згадали, ким є, звідки наше коріння та що нас об’єднує.
Впродовж Тижня учні долучалися до тематичних заходів, творчих завдань, бесід та цікавих активностей, відкриваючи для себе багатство української культури, мови, традицій та історії.
Пам’ятати своє минуле, цінувати сьогодення та творити майбутнє України — це і є наша ідентичність!
Дякуємо за активність, творчість і любов до України!
https://www.facebook.com/share/v/1cvp9HUWTV
Виховний захід, присвячений Дню миру.
(Класний керівник 2 класу Пудлик М.М.)
Нехай мирне небо якнайшвидше стане реальністю для кожної української родини!
https://www.facebook.com/share/r/1DYfU8b9p8
В гімназії відбулися вибори лідера учнівського самоврядування.
За результатами голосування лідером учнівського самоврядування обрано Данилюка Олексія, учня 8 класу.
Вітаємо Олексія з перемогою та бажаємо енергії, цікавих ідей, успішної реалізації задумів і плідної роботи на благо учнівської спільноти!
Із 1 вересня 2026 року в гімназії організовано безкоштовне гаряче харчування здобувачів освіти 1-9 класів, відповідно до вимог чинного законодавства України (Постанова КМУ від 24.06.2026 №809, якою внесено зміни до Порядку організації харчування).
Воно здійснюється з дотриманням установлених норм харчування, санітарно-гігієнічних вимог, вимог до безпечності та якості харчових продуктів, а також з урахуванням вікових потреб дітей.
Особлива увага приділяється якості, безпечності, різноманітності та збалансованості харчування школярів.
Здорове харчування — це не лише турбота про здоров’я дитини, а й важлива умова її повноцінного розвитку, активності та успішного навчання.
«Серед Карпат,
Де ріка Прут
Жило воно,
Старе село…»Так про своє рідне село на Покутті писав Іван Андрійович Михайлюк — письменник, поет, видавець, громадський діяч минулого століття.Біографія Івана Андрійовича — цікава та багатогранна.Народився у бідній селянській родині. Освіту здобув самотужки. Тільки у віці 14 років до рук юнака вперше потрапив «Буквар». Та природний дар і щира, наполеглива праця зробили Михайлюка самобутнім письменником.Творча спадщина Івана Андрійовича Михайлюка складається з повістей, оповідань, віршів, новел та спогадів. Усі твори письменника пронизані подіями, що розповідають про злиденне життя селян 30–70-х років минулого століття.У різні роки вийшли такі збірки творів Михайлюка:«Дорога» (1936)
«Колоски» (1959)
«Наш Іван» (1963)
«День зеленоквітний» (1968)
«Моє село» (1986).
Герої творів Івана Андрійовича — прості селяни, які виживали у важкі та голодні роки того часу.Цікавими є й спогади письменника. В оповіданні «Дорога» розповідається про те, як Іван Михайлюк побував у гостях у новеліста Василя Стефаника в Русові. А в нарисі «Марко Лукинюк» описано неординарну подію минулого століття — коли у село Тростянець до місцевої школи завітав Іван Якович Франко.Наснагу до творчості Михайлюк черпав із прадавньої землі. В його оселі неодноразово бували відомі люди Покуття: П. Козловський, Д. Осічний, О. Гаврилюк, С. Пушик, Г. Турелик, П. Добрянський, М. Карпенко, М. Попадюк, І. Гаврилюк та інші.Родина Михайлюків є взірцем української родини. Іван Андрійович разом із дружиною Марією виростили та виховали дев’ятьох дітей. Сьогодні дерево Михайлюкового роду розрослося — воно налічує вже 85 осіб.
9 вересня, з нагоди 120-ї річниці від дня народження Івана Андрійовича Михайлюка, у Тростянецькій гімназії відбувся особливий захід, який об’єднав велику родину письменника, педагогів, учнів та представників Заболотівської селищної ради. До гімназії завітала численна родина письменника, Заболотівський селищний голова Петро Маліборський, заступник селищного голови Оксана Прокоп’юк та начальник відділу культури, духовності та туризму селищної ради Мар’яна Фроляк. Розпочала захід вітальним словом внучка Івана Андрійовича — директор Тростянецької гімназії, депутат Заболотівської селищної ради Галина Павлюк. У своєму виступі селищний голова Петро Маліборський із захопленням говорив про життєву дорогу нашого земляка, його силу духу, талант і, особливо, про велику та дружну родину, яку вдалося зберегти й примножити.«Мене вражає життєвий шлях Івана Андрійовича. Він не просто зумів вибратися із тих складних обставин, у яких народився, а й підняв свою родину, виховав дев’ятьох дітей, дав їм дорогу в життя. І водночас зумів сам стати людиною інтелігентною, освіченою, творчою, залишити після себе літературну спадщину.Це приклад великої сили людини, яка, попри всі життєві незгоди, не опустила рук. І сьогодні особливо приємно бачити, що його діти, онуки та правнуки зберігають пам’ять про нього, тримаються разом і продовжують родинну традицію», — зазначив Петро Маліборський. Усі присутні зі щемом на душі доторкнулися до творчої спадщини митця. Колектив гімназії продемонстрував цікаву презентацію «Життя та творчість Івана Андрійовича Михайлюка». Шкільні аматори майстерно відтворили сценки з оповідання «Колоски».На святі читали свої власні твори діти, онуки та правнуки поета. А особливо теплою частиною зустрічі стали спогади доньок письменника.Спілкуватися із співучою родиною Михайлюків було надзвичайно цікаво. Доньки Івана Андрійовича ділилися спогадами про свої дитячі роки, розповідали історії з життя родини, говорили про батька, співали щемливих родинних пісень, присвячували йому вірші.Кожна розповідь була особливою.
У словах доньок відчувалися і пережиті роки, і дитячі спогади, і велика вдячність батькові. Вони згадували його з особливим теплом, і саме це тепло, мабуть, стало одним із найцінніших відчуттів цього дня.«Він був простою людиною».
«Тато вчив нас поваги».
«Він виконував свої обіцянки».
«Нас було багато, але тато завжди знаходив час для всіх».Ці слова, що неодноразово звучали у спогадах доньок, мабуть, найкраще передають образ Івана Михайлюка не лише як письменника, а передусім як батька і людину.Мабуть, для кожної людини найважливішим є родина. Саме такі родинні зустрічі нагадують про цінність пам’яті, любові та спадкоємності поколінь. До таких родинних свят дуже актуальними є слова нашого просвітянина, доброго товариша сім’ї Михайлюків — Мирослава Петровича Попадюка:«Збираю зерно до зернини
З отих колосків повнозвуких.
Одне зеренце — то для сина,
А те — для дочки, для онуків.
А те — для всієї родини,
Для нашого рідного краю,
Для матері, для України.
Як спадок святий зберігаю».Так і живе пам’ять — від зернини до зернини, від батька до дітей, від дітей до онуків і правнуків.І сьогодні родина Івана Андрійовича Михайлюка — це вже 85 людей, об’єднаних спільним корінням, пам’яттю та любов’ю до свого роду. А його творчість залишається частиною літературної спадщини Заболотівщини та Покутського краю — живим свідченням епохи, яку він пережив, осмислив і залишив у своїх творах для наступних поколінь.
Новий навчальний рік у гімназії розпочався патріотичними уроками, присвяченими мові єдності та словам Івана Франка: «Пора для України жить». Говорили про силу українського слова, любов до Батьківщини та нашу спільну відповідальність за її майбутнє.
💙💛 Акція «Замість квітів учителю — донат на ЗСУ» принесла 15 600 грн на підтримку наших захисників!
Разом — до ПЕРЕМОГИ!
Першого вересня, наша гімназія гостинно відчинила двері для своїх учнів. Особливо хвилюючим цей день став для першокласників, які вперше почули шкільний дзвоник!
Бажаємо всім успішного, мирного та цікавого навчального року!
Яскраві емоції, щирі посмішки та незабутні враження!
Сьогодні наші п’ятикласники відвідали музей “Писанка”, кінотеатр і розважально-ігровий центр, де діти чудово відпочили та весело провели час.
Дякуємо нашим ЗСУ, що маємо можливість подорожувати!
(Класний керівник Соник Л.Я.)
